Підтримка клієнтів:
+38 (050) 434-03-33
  • Про компанію
  • Продукція:
  • Підтримка
  • Клуб Головного Бухгалтера
  • Як бюджетній установі укласти електронний договір, оприлюднити його в Prozorro та подати на оплату в Казначейство

    Чому тема важлива саме зараз.

    Все більше бюджетних установ:

    • укладають договори в електронному вигляді (через M.E.Doc, Вчасно, інші сервіси);

    • не друкують папір, а працюють з КЕП;

    • одночасно мають оприлюднити договір у Prozorro;

    • і подати його на оплату до ДКСУ, щоб без «повернули на доопрацювання».

    На практиці питання звучить так:
    👉 «Електронний договір — це добре, але чи прийме його Казначейство?»

    Коротка відповідь бухгалтера:
    прийме, якщо все зроблено за правилами.


    1. Електронний договір з постачальником: що дозволяє закон

    🔹 Юридична сила електронного договору

    Відповідно до:

    • Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-IV
      електронний документ:

    • має таку ж юридичну силу, як паперовий;

    • не може бути визнаний недійсним лише через електронну форму.

    📌 Електронний договір = оригінал, якщо:

    • містить усі обов’язкові реквізити;

    • підписаний кваліфікованими електронними підписами (КЕП) обох сторін.


    🔹 Який підпис використовує бюджетна установа

    Для договорів, актів, рахунків у бюджетній сфері застосовується:

    КЕП
    (кваліфікований електронний підпис)

    Саме він:

    • прирівнюється до власноручного підпису;

    • беззаперечно приймається Казначейством;

    • не викликає питань у контролюючих органів.

    Простими словами:
    КЕП — це «класика жанру», як чорнильна ручка, тільки без чорнил.


    2. Підписання договору в M.E.Doc, Вчасно або іншій системі

    🔹 Що важливо розуміти

    M.E.Doc, Вчасно тощо — це інструменти електронного документообігу, а не «джерело юридичної сили».

    Юридичну силу забезпечує:

    • сам документ;

    • КЕП сторін;

    • дотримання вимог законодавства.

    📌 Тому договір:

    • може бути сформований у PDF;

    • підписаний КЕП постачальника і бюджетної установи;

    • обміняний через будь-яку зручну систему.


    🔹 Рекомендація з практики

    У тексті договору бажано прямо прописати:

    «Сторони домовилися, що документи за цим договором можуть складатися та підписуватися в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису».

    Це знімає всі питання при перевірках.


    3. Оприлюднення електронного договору в Prozorro

    🔹 Чи можна публікувати електронний договір?

    Так, можна і потрібно.

    Згідно із:

    • Законом України «Про публічні закупівлі»,

    • роз’ясненнями Мінекономіки,

    у Prozorro оприлюднюються:

    • електронні договори, підписані КЕП;

    • сканувати та «перетворювати на папір» не потрібно.

    📌 В Prozorro завантажується:

    • файл договору;

    • з накладеними електронними підписами;

    • у форматі PDF або іншому читабельному форматі.


    4. Подання електронного договору та актів на оплату в Казначейство

    🔹 Що приймає ДКСУ

    Відповідно до:

    • Бюджетного кодексу України;

    • Порядку казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів;

    • роз’яснень ДКСУ,

    Казначейство приймає електронні документи, якщо:

    • вони подані через СДО «Клієнт Казначейства – Казначейство»;

    • підписані КЕП відповідальних осіб;

    • відповідають вимогам бюджетного законодавства.

    📌 Важливо:
    M.E.Doc / Вчасно — це договірний документообіг,
    а офіційне подання на оплату — через СДО Казначейства.


    5. Якою датою має бути акт виконаних робіт

    🔹 Ключове правило

    Для електронних документів:

    Датою акта виконаних робіт вважається дата накладення останнього КЕП.

    Приклад:

    • Постачальник підписав акт — 28.03

    • Бюджетна установа підписала акт — 30.03

    Дата акта = 30.03

    Саме цю дату:

    • беруть для обліку;

    • зазначають при поданні в Казначейство;

    • використовують у звітності.


    6. Типові помилки бюджетних установ

    ❌ Друкують електронний договір «для надійності»
    ❌ Вказують дату акта не за датою КЕП
    ❌ Не подають документи через СДО Казначейства
    ❌ Не зберігають підтвердження накладення підписів
    ❌ Не прописують у договорі можливість електронного обміну

    Як результат — затримки оплати і «ходіння по колу».


    7. Практичний висновок для бухгалтера

    📌 Бюджетна установа може повністю працювати без паперу, якщо:

    • договір укладено в електронній формі з КЕП;

    • договір оприлюднений у Prozorro;

    • документи подані в Казначейство через СДО;

    • дати визначені за електронними підписами.

    І тоді все працює — тихо, спокійно і по-старому правильно.

    Чек-лист: електронний договір → Prozorro → Казначейство

    >>>  https://lnk.ua/aVpRnM24D

     


    🔗 Офіційні джерела

    1. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-IV
      https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15

    2. Закон України «Про електронні довірчі послуги» №2155-VIII
      https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19

    3. Закон України «Про публічні закупівлі»
      https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19

    4. Бюджетний кодекс України
      https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17

    5. Державна казначейська служба України — СДО
      https://www.treasury.gov.ua