Все більше бюджетних установ:
укладають договори в електронному вигляді (через M.E.Doc, Вчасно, інші сервіси);
не друкують папір, а працюють з КЕП;
одночасно мають оприлюднити договір у Prozorro;
і подати його на оплату до ДКСУ, щоб без «повернули на доопрацювання».
На практиці питання звучить так:
👉 «Електронний договір — це добре, але чи прийме його Казначейство?»
Коротка відповідь бухгалтера:
прийме, якщо все зроблено за правилами.
Відповідно до:
Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-IV
електронний документ:
має таку ж юридичну силу, як паперовий;
не може бути визнаний недійсним лише через електронну форму.
📌 Електронний договір = оригінал, якщо:
містить усі обов’язкові реквізити;
підписаний кваліфікованими електронними підписами (КЕП) обох сторін.
Для договорів, актів, рахунків у бюджетній сфері застосовується:
✅ КЕП
(кваліфікований електронний підпис)
Саме він:
прирівнюється до власноручного підпису;
беззаперечно приймається Казначейством;
не викликає питань у контролюючих органів.
Простими словами:
КЕП — це «класика жанру», як чорнильна ручка, тільки без чорнил.
M.E.Doc, Вчасно тощо — це інструменти електронного документообігу, а не «джерело юридичної сили».
Юридичну силу забезпечує:
сам документ;
КЕП сторін;
дотримання вимог законодавства.
📌 Тому договір:
може бути сформований у PDF;
підписаний КЕП постачальника і бюджетної установи;
обміняний через будь-яку зручну систему.
У тексті договору бажано прямо прописати:
«Сторони домовилися, що документи за цим договором можуть складатися та підписуватися в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису».
Це знімає всі питання при перевірках.
Так, можна і потрібно.
Згідно із:
Законом України «Про публічні закупівлі»,
роз’ясненнями Мінекономіки,
у Prozorro оприлюднюються:
електронні договори, підписані КЕП;
сканувати та «перетворювати на папір» не потрібно.
📌 В Prozorro завантажується:
файл договору;
з накладеними електронними підписами;
у форматі PDF або іншому читабельному форматі.
Відповідно до:
Бюджетного кодексу України;
Порядку казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів;
роз’яснень ДКСУ,
Казначейство приймає електронні документи, якщо:
вони подані через СДО «Клієнт Казначейства – Казначейство»;
підписані КЕП відповідальних осіб;
відповідають вимогам бюджетного законодавства.
📌 Важливо:
M.E.Doc / Вчасно — це договірний документообіг,
а офіційне подання на оплату — через СДО Казначейства.
Для електронних документів:
Датою акта виконаних робіт вважається дата накладення останнього КЕП.
Приклад:
Постачальник підписав акт — 28.03
Бюджетна установа підписала акт — 30.03
✅ Дата акта = 30.03
Саме цю дату:
беруть для обліку;
зазначають при поданні в Казначейство;
використовують у звітності.
❌ Друкують електронний договір «для надійності»
❌ Вказують дату акта не за датою КЕП
❌ Не подають документи через СДО Казначейства
❌ Не зберігають підтвердження накладення підписів
❌ Не прописують у договорі можливість електронного обміну
Як результат — затримки оплати і «ходіння по колу».
📌 Бюджетна установа може повністю працювати без паперу, якщо:
договір укладено в електронній формі з КЕП;
договір оприлюднений у Prozorro;
документи подані в Казначейство через СДО;
дати визначені за електронними підписами.
І тоді все працює — тихо, спокійно і по-старому правильно.
Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-IV
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15
Закон України «Про електронні довірчі послуги» №2155-VIII
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19
Закон України «Про публічні закупівлі»
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19
Бюджетний кодекс України
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
Державна казначейська служба України — СДО
https://www.treasury.gov.ua