Період із 18 по 27 липня 2026 року приніс бюджетним установам зміни, більшість із яких потрібно опрацювати вже зараз, навіть якщо їх практичне застосування починається з 1 вересня.

Основні контрольні точки:

• нові правила публічних закупівель;
• нові вартісні межі для вибору процедури;
• зміни у використанні освітньої субвенції;
• контроль малокомплектних шкіл;
• щомісячна індексація орендної плати;
• погодження закупівель у сфері інформатизації;
• оформлення лікарняних працівникам-сумісникам;
• правильний облік жалюзі, ролетів і лічильників;
• продовження воєнного стану та загальної мобілізації;
• податкові платежі наприкінці липня.

У тижневому огляді M.E.Doc серед ключових подій зазначено підписання законів про продовження воєнного стану та загальної мобілізації. Матеріали Club Glavbuh акцентували на сумісниках, поліпшенні орендованих приміщень, списанні запасів та документальному оформленні операцій. Свіжий номер «Бюджетної бухгалтерії» зосередився на закупівельних змінах, освітній субвенції, оренді, інформатизації та обліку майна.

1. Закупівлі з 1 вересня: нові пороги потрібно врахувати вже під час серпневого планування

Проблема

Постановою КМУ від 15.07.2026 № 957 внесено масштабні зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель № 1178.

Основна частина нововведень набирає чинності 1 вересня 2026 року. Закупівлі, розпочаті до цієї дати, завершуються за правилами, які діяли на момент їх початку. Окремі положення щодо локалізації почали діяти з дня опублікування постанови.

Для більшості звичайних замовників із 1 вересня застосовуватимуться такі вартісні межі:

Для замовників, які працюють в окремих сферах господарювання:

Також зміни передбачають повернення переговорної процедури у визначених випадках, збільшення мінімального строку подання тендерних пропозицій до 15 днів та скасування обов’язкового використання Prozorro Market для закупівель визначених продуктів харчування.

Де ризик

Найбільша помилка — механічно продовжувати у вересні закупівлі за серпневими шаблонами.

• неправильно визначено спосіб закупівлі;
• закупівлю штучно поділено, щоб уникнути процедури;
• очікувану вартість визначено без урахування річної потреби;
• у річному плані залишилися старі підстави;
• уповноважена особа використовує старі протоколи;
• не враховано нові строки подання пропозицій;
• закупівлю продуктів автоматично спрямовано до е-каталогу без аналізу альтернатив;
• закупівлю, розпочату до 1 вересня, помилково переводять на новий порядок;
• не перевірено нові вимоги щодо оприлюднення будівельних документів.

Практичний приклад

Установа планує у вересні придбати офісні меблі загальною очікуваною вартістю 230 тис. грн.

Під час планування потрібно застосовувати правила, чинні на дату початку закупівлі. Якщо закупівлю буде оголошено після 1 вересня, бухгалтер та уповноважена особа мають орієнтуватися на нову вартісну межу і новий алгоритм.

Не можна розділити потребу на два договори по 115 тис. грн лише для того, щоб не проводити передбачену процедуру.

Алгоритм дій

1. Сформувати перелік закупівель, запланованих на серпень — грудень 2026 року.
2. Окремо виділити закупівлі, які розпочнуться до 1 вересня.
3. Окремо виділити закупівлі, які розпочнуться після 1 вересня.
4. Перерахувати очікувану вартість кожного предмета закупівлі.
5. Визначити спосіб закупівлі за новими межами.
6. Перевірити закупівлі продуктів харчування.
7. Оновити річний план.
8. Підготувати нові шаблони протоколів уповноваженої особи.
9. Оновити внутрішнє положення про закупівлі.
10. Провести внутрішнє навчання для бухгалтерії, юриста та уповноваженої особи.
11. Зафіксувати, за якими правилами завершується кожна перехідна закупівля.

2. Освітня субвенція: залишки, нова звітність і контроль малокомплектних шкіл

Проблема

Постанова КМУ від 15.07.2026 № 929 змінила Порядок надання освітньої субвенції № 6 та Формулу її розподілу № 1088.

Нововведення застосовуються з 1 вересня 2026 року. Вони передбачають посилення контролю за використанням залишків освітньої субвенції та уточнення умов фінансування малокомплектних закладів освіти.

Обласні та Київська міська державні адміністрації мають щоквартально звітувати перед МОН про використання залишків освітньої субвенції.

Із 1 вересня до розрахунку субвенції не включатимуть учнів шкіл, у яких навчається:

Обмеження не застосовуються до початкових і спеціальних шкіл, а також до інших винятків, прямо визначених урядовим порядком.

Де ризик

Для територіальних громад, відділів освіти і централізованих бухгалтерій ризик виникає, якщо дані про мережу закладів не відповідають фактичній кількості учнів.

• не перевірено прогнозний контингент на 1 вересня;
• дані школи відрізняються від даних засновника;
• до розрахунку включено учнів, які вибули;
• не враховано дистанційне навчання або переведення;
• не визначено джерело оплати праці педагогів у малокомплектній школі;
• залишки субвенції не розподілено за напрямами;
• немає окремого аналітичного обліку залишків;
• не підготовлено інформацію для квартальної звітності;
• рішення про зміну мережі ухвалюється без фінансового розрахунку;
• місцевий бюджет не передбачив кошти для покриття можливої нестачі.

Практичний приклад

У гімназії з 1–9 класами станом на липень обліковується 47 учнів. За попередніми заявами батьків троє учнів можуть перейти до іншого закладу.

Якщо на 1 вересня фактична кількість становитиме 44 учні, заклад може не відповідати мінімальному показнику для фінансування за рахунок освітньої субвенції.

Тому засновнику недостатньо використовувати липневі дані. Потрібен контрольний прогноз станом на початок навчального року.

Алгоритм дій

1. Сформувати перелік усіх закладів загальної середньої освіти.
2. Визначити структуру класів кожного закладу.
3. Звірити фактичну та прогнозну кількість учнів.
4. Окремо виділити школи, які перебувають біля мінімальної межі.
5. Перевірити, чи поширюється на заклад виняток.
6. Розрахувати потребу у видатках на оплату праці педагогів.
7. Визначити можливу суму фінансування з місцевого бюджету.
8. Перевірити залишки освітньої субвенції.
9. Організувати окремий аналітичний облік залишків.
10. Призначити відповідального за підготовку квартальної інформації.
11. Підготувати фінансове обґрунтування для засновника та депутатської комісії.

3. Оренда державного і комунального майна: щомісячна індексація має бути в обліку

Проблема

Після змін до Методики розрахунку орендної плати № 630 орендна плата, визначена за результатами аукціону або розрахована за Методикою, підлягає щомісячному коригуванню на індекс інфляції.

Для комунального майна потрібно також враховувати місцеву методику, затверджену відповідним органом місцевого самоврядування.

Орендна плата у розмірі 1 грн, установлена для визначених законодавством орендарів, не індексується.

Де ризик

• орендну плату продовжують індексувати раз на рік;
• індекс застосовують не до тієї бази;
• використовують індекс за неправильний місяць;
• не звірено державну і місцеву методики;
• не визначено, хто проводить розрахунок;
• бухгалтер нараховує суму без письмового розрахунку;
• рахунок орендарю не відповідає договору;
• не проведено звірку за попередні місяці;
• комунальні послуги змішують з орендною платою;
• не перевірено розподіл орендної плати між бюджетом і балансоутримувачем.

Практичний приклад

Комунальна установа передає приміщення в оренду. Орендна плата за попередній місяць становила 5 000 грн, а індекс інфляції за відповідний місяць — 101,2 %.

Розрахунок потрібно оформити так, щоб перевіряльник міг установити базову суму, застосований індекс, період індексації, підставу для нарахування та суму до сплати.

Алгоритм дій

1. Скласти реєстр усіх чинних договорів оренди.
2. Визначити, за якою методикою розраховується плата.
3. Перевірити умови кожного договору.
4. Відокремити договори з орендною платою 1 грн.
5. Перевірити базову місячну суму.
6. Установити відповідального за отримання індексу інфляції.
7. Щомісячно складати розрахунок коригування.
8. Звіряти суму з рахунком, актом і бухгалтерськими регістрами.
9. Перевірити розподіл орендних надходжень.
10. Провести звірку з орендарями.
11. За наявності розбіжностей оформити бухгалтерську довідку та провести коригування.

4. ІТ-закупівлі: оновлено перелік кодів і правила погодження проєктів інформатизації

Проблема

Наказом Мінцифри від 29.06.2026 № 131 оновлено додаток до Методики визначення належності бюджетних програм, проєктів і робіт до сфери інформатизації № 34.

Механізм інформування Мінцифри принципово не змінився, але оновлено перелік кодів ДК 021:2015 та примітки, за якими визначають належність закупівлі до сфери інформатизації.

Для окремих категорій комп’ютерного, мережевого та комутаційного обладнання застосовується поріг погодження 5 млн грн, а для багатьох ІТ-послуг, систем і проєктних робіт — 1 млн грн.

Для закупівель нижче відповідного порога може застосовуватися повідомлення про укладений договір відповідно до Методики.

Де ризик

• ІТ-закупівлю не перевірили за оновленим кодом;
• використано стару редакцію додатка до Методики;
• закупівлю розпочато без погодження;
• повідомлення направлено після реєстрації зобов’язання;
• програмне забезпечення помилково вважають звичайною послугою;
• в одному договорі об’єднано обладнання, ліцензії та супровід без розподілу;
• технічне завдання містить конкретну торговельну марку без обґрунтування;
• характеристики переписано з комерційної пропозиції одного постачальника;
• немає обґрунтування сумісності з наявним обладнанням;
• бухгалтерія реєструє зобов’язання без підтвердження проходження необхідної процедури.

Практичний приклад

Установа планує закупити сервер, мережеве обладнання, ліцензії та послуги налаштування одним договором.

До початку закупівлі потрібно окремо визначити:

• коди ДК 021:2015;
• вартість обладнання;
• вартість програмного забезпечення;
• вартість налаштування;
• чи належить кожна складова до сфери інформатизації;
• чи потрібне погодження або повідомлення.

Алгоритм дій

1. Сформувати перелік усіх запланованих ІТ-закупівель.
2. Перевірити код ДК 021:2015 за новим додатком.
3. Розділити товари, ліцензії, роботи та послуги.
4. Визначити очікувану вартість кожної складової.
5. Перевірити поріг погодження.
6. Підготувати техніко-економічне обґрунтування.
7. Використати примірні технічні вимоги як основу, а не як автоматичний шаблон.
8. Перевірити вимоги на відсутність дискримінаційних умов.
9. Отримати погодження або направити повідомлення.
10. Лише після цього реєструвати бюджетне зобов’язання.
11. Зберегти весь пакет підтвердних документів.

5. Працівники-сумісники: лікарняні потрібно розраховувати окремо за кожним місцем роботи

Проблема

Для бюджетної установи основний ризик полягає в неправильному визначенні статусу працівника та змішуванні даних за основною посадою і сумісництвом.

Для страхових випадків, які настали з 4 квітня 2025 року, допомога по тимчасовій непрацездатності може виплачуватися і за основним місцем роботи, і за місцем роботи за сумісництвом.

Середній заробіток за місцем сумісництва визначають окремо — виходячи з періоду роботи та виплат саме за сумісництвом.

Де ризик

• працівника помилково позначено як основного;
• внутрішнє сумісництво не відокремлено в аналітичному обліку;
• лікарняні розраховано із загальної зарплати за всіма посадами;
• до розрахунку за зовнішнім сумісництвом включено виплати з основного місця роботи;
• не перевірено період роботи за сумісництвом;
• дні непрацездатності не відповідають табелю;
• виплати за двома посадами відображено одним рядком без належної деталізації;
• заява-розрахунок не відповідає кадровим даним;
• не перевірено обмеження загальної суми страхової виплати;
• кадрова служба і бухгалтерія використовують різні ознаки місця роботи.

Практичний приклад

Працівник працює у закладі:

• за основною посадою — на повну ставку;
• за внутрішнім сумісництвом — на 0,25 ставки.

Лікарняні потрібно розрахувати окремо за кожними трудовими відносинами. Не можна просто скласти всю зарплату і визначити одну середню виплату без поділу за місцями роботи.

Алгоритм дій

1. Перевірити наказ про прийняття працівника.
2. Визначити основне місце роботи.
3. Визначити вид сумісництва: внутрішнє чи зовнішнє.
4. Звірити дані кадрової та зарплатної програм.
5. Перевірити табель за кожною посадою.
6. Визначити окремий розрахунковий період.
7. Відібрати виплати, нараховані саме за відповідним місцем роботи.
8. Окремо розрахувати середньоденну зарплату.
9. Перевірити страхові обмеження.
10. Правильно відобразити суми у заяві-розрахунку та звітності.
11. Зберегти окремий розрахунок за кожними трудовими відносинами.

6. Жалюзі, тканинні ролети та електролічильники: не списуємо автоматично на витрати

Проблема

Жалюзі й ролети відповідають ознакам окремих необоротних активів, оскільки можуть бути демонтовані, переміщені та використовуються більше одного року.

Залежно від вартості та облікової політики їх можна обліковувати:

• на субрахунку 1016 — як основні засоби;
• на субрахунку 1113 — як малоцінні необоротні матеріальні активи.

Електролічильник також може бути окремим об’єктом обліку. До його первісної вартості включають не лише ціну придбання, а й витрати, необхідні для встановлення, підключення та приведення у стан, придатний до використання.

Де ризик

• жалюзі списують на витрати відразу після встановлення;
• кожну окрему планку обліковують як об’єкт;
• комплект на одне вікно не має аналітичного номера;
• монтаж не включено до первісної вартості;
• субрахунок вибрано без урахування облікової політики;
• електролічильник віднесено до вартості будівлі без аналізу його функцій;
• прилад введено в експлуатацію до підключення;
• не оформлено акт введення в експлуатацію;
• не визначено матеріально відповідальну особу;
• технічний паспорт і гарантійні документи не збережено.

Практичний приклад

Установа придбала комплект ролетів для одного вікна та окремо оплатила монтаж.

До первісної вартості об’єкта слід включити:

• вартість комплекту;
• доставку;
• монтаж;
• налаштування, якщо воно необхідне.

Одиницею аналітичного обліку може бути комплект для конкретного вікна, якщо саме таке рішення визначила комісія установи.

Алгоритм дій

1. Визначити, чи має предмет строк використання більше одного року.
2. Перевірити, чи можна його відокремити від приміщення.
3. Визначити самостійну функцію об’єкта.
4. Перевірити вартісний критерій з облікової політики.
5. Визначити субрахунок.
6. Зібрати всі витрати на придбання, доставку та монтаж.
7. Сформувати первісну вартість.
8. Оформити акт введення в експлуатацію.
9. Присвоїти інвентарний або номенклатурний номер.
10. Закріпити об’єкт за матеріально відповідальною особою.
11. Визначити строк корисного використання.
12. Зберегти технічні й гарантійні документи.

7. Воєнний стан і мобілізацію продовжено: що перевірити установі

Проблема

Законами № 4928-IX і № 4929-IX продовжено дію воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів — із 2 серпня до 31 жовтня 2026 року.

Для бюджетної установи практичне значення має продовження дії спеціальних правил у сфері трудових відносин, військового обліку, бронювання, закупівель, дистанційної роботи, відпусток та документування пошкодженого майна.

Де ризик

• внутрішній наказ діє лише до 2 серпня;
• дистанційна робота не переоформлена;
• не переглянуто строки бронювання;
• не перевірено військово-облікові документи;
• працівники з призупиненими договорами відсутні в контрольному реєстрі;
• у наказах використано застарілу дату закінчення воєнного стану;
• закупівельний план не враховує продовження особливого режиму;
• не актуалізовано план безперервності роботи;
• не визначено порядок роботи бухгалтерії під час тривалих відключень;
• резервні копії та КЕП зберігаються лише в одному приміщенні.

Алгоритм дій

1. Перевірити всі внутрішні накази, прив’язані до строку воєнного стану.
2. Оновити дату дії тимчасових режимів роботи.
3. Перевірити дистанційну і надомну роботу.
4. Переглянути реєстр призупинених трудових договорів.
5. Перевірити актуальність бронювання.
6. Звірити військово-облікові дані.
7. Переглянути закупівлі, які проводяться за особливими правилами.
8. Оновити план безперервності роботи бухгалтерії.
9. Перевірити резервні копії та віддалений доступ.
10. Визначити порядок підписання документів у разі відсутності керівника або головного бухгалтера.
11. Ознайомити працівників з оновленими наказами.

8. Контроль наприкінці липня: платежі 29–30 липня

Проблема

Наприкінці липня бюджетним установам потрібно проконтролювати окремі податкові строки.

Де ризик

• бухгалтер орієнтується лише на дату виплати зарплати;
• не перевірено нарахований, але не виплачений дохід;
• платіж підготовлено на старі реквізити;
• немає фінансування, але податковий строк не проконтрольовано;
• податок на нерухомість сплачено не за той об’єкт;
• земельну плату не звірено з декларацією;
• платіж відправлено в останній день без контролю його виконання;
• не перевірено виписку Казначейства;
• відповідальний працівник перебуває у відпустці;
• не визначено особу, яка замінює підписанта.

Алгоритм дій

1. Сформувати календар платежів на 29–30 липня.
2. Визначити, які платежі стосуються установи.
3. Звірити суми з деклараціями та бухгалтерськими регістрами.
4. Перевірити актуальні рахунки.
5. Перевірити наявність фінансування.
6. Підготувати платіжні документи завчасно.
7. Перевірити чинність КЕП підписантів.
8. Після проведення платежу отримати виписку.
9. Звірити зарахування в Електронному кабінеті.
10. Зберегти платіжний документ і підтвердження виконання.

Типові помилки бюджетних установ за тиждень

• не розділили закупівлі на ті, що починаються до і після 1 вересня;
• використовують старі вартісні межі та шаблони протоколів;
• штучно ділять річну потребу на кілька договорів;
• не перевірили фактичну кількість учнів у малокомплектних школах;
• не визначили джерело оплати праці педагогів у разі зменшення субвенції;
• не ведуть окремий облік залишків освітньої субвенції;
• продовжують індексувати орендну плату один раз на рік;
• реєструють ІТ-зобов’язання без перевірки погодження Мінцифри;
• розраховують лікарняні суміснику разом із зарплатою за основною посадою;
• жалюзі, ролети та лічильники автоматично списують на витрати;
• не включають установлення і підключення до первісної вартості активу;
• не оновлюють накази, у яких зазначено попередню дату закінчення воєнного стану;
• проводять податкові платежі в останній день без контролю зарахування.

Практичний чек-лист бухгалтера бюджетної установи

Висновок

Період 18–27 липня 2026 року показав: головний ризик для бюджетної установи полягає не лише у неправильному нарахуванні.

Не менш небезпечними є стара закупівельна процедура, неперевірений контингент учнів, неврахований залишок субвенції, неіндексована орендна плата, ІТ-закупівля без погодження, змішаний розрахунок виплат суміснику, актив, списаний одразу на витрати, застарілий внутрішній наказ або платіж без підтвердження зарахування.

Джерела

• M.E.Doc, підсумки тижня з 20 по 24 липня 2026 року:
  
  https://medoc.ua/blog/pidsumki-tizhnja-z-20-po-24-lipnja-2026-
  
• Клуб Головного Бухгалтера, липень 2026 року:
  
  https://clubglavbuh.blogspot.com/2026/07/
  
• Журнал «Бюджетна бухгалтерія», липень 2026 року:
  
  https://i.factor.ua/ukr/journals/bb/filter=2026/
  
• Портал для бюджетних установ:
  
  https://buhgalter.com.ua/
  
• Міністерство освіти і науки України:
  
  https://mon.gov.ua/
  
• Prozorro:
  
  https://prozorro.gov.ua/
  
• Пенсійний фонд України:
  
  https://www.pfu.gov.ua/