Перший тиждень квітня показав зміну акценту: для бухгалтера ризик уже не лише в поданні документів, а в тому, як ці дані проходять перевірку, звірку та потрапляють у реєстри.

1. Військовий облік переходить у зону персональної відповідальності

Проблема

На рівні законодавчих ініціатив тема військового обліку стала жорсткішою. Законопроєкт №15115 зареєстровано як зміни до статті 210-1 КУпАП щодо відповідальності службових осіб за порушення правил ведення військового обліку, а законопроєкт №15116 стосується процедури виключення з військового обліку жінок, взятих на такий облік з порушенням законодавства. Обидва законопроєкти зареєстровані 30.03.2026 і прямо сигналізують: кадровий та обліковий блок більше не можна вести формально.

Ризик для бюджетної установи

Для бюджетної сфери це означає підвищений ризик у трьох точках:
по-перше, у призначенні відповідальних осіб;
по-друге, у правильності військово-облікових даних;
по-третє, у строках оновлення інформації після кадрових змін. Це вже не технічна дрібниця, а зона персональної відповідальності посадовців.

Алгоритм дій

1. Перевірити, чи актуальний наказ про відповідального за військовий облік.
2. Звірити особові картки, кадрові накази та фактичний статус працівників.
3. Окремо перевірити кейси, де були зміни прізвища, посади, освіти або статусу працівника.
4. Зафіксувати внутрішню процедуру виправлення помилок і строки повідомлення.
5. До внутрішнього аудиту включити не лише кадри, а й бухгалтера, бо розбіжності в кадрових і зарплатних даних часто виявляються одночасно.

2. Електронні трудові книжки: дедлайн може зміститись, але ризик помилки вже тут

Проблема

Клуб Головного Бухгалтера 03.04.2026 звернув увагу, що п’ятирічний перехідний період цифровізації трудових книжок добігає кінця, а в парламенті перебуває ініціатива щодо перегляду строків повної відмови від паперових носіїв. Водночас сам матеріал підкреслює, що продовження строків не знімає ризику: при паралельному веденні паперових і електронних даних зростає кількість розбіжностей, а помилки впливають на страховий стаж і лікарняні.

Ризик

Найслабше місце тут — не сам факт оцифрування, а подвійний облік. Якщо кадрові записи, дані ПФУ та внутрішні накази розходяться, установі доведеться виправляти не лише кадрову історію, а й похідні нарахування. Для бухгалтерії це означає можливі питання до стажу, виплат за лікарняними та правильності підтвердження періодів роботи.

Алгоритм дій

1. Визначити перелік працівників, за якими оцифрування ще не завершене.
2. Звірити паперову трудову книжку, кадрові накази та дані, передані до ПФУ.
3. Окремо перевірити працівників із довгими перервами, переведеннями та нестандартними записами.
4. Не відкладати виправлення старих неточностей, бо під час масового перенесення саме вони створюють найбільше розходжень.
5. Встановити один внутрішній реєстр контролю по ЕТК, а не вести це фрагментарно по відділах.

3. Бюджетне відшкодування ПДВ: головний ризик не в заяві, а в етапі узгодження

Проблема

У матеріалі Клубу від 06.04.2026 прямо зазначено: подати заяву на бюджетне відшкодування ПДВ — це лише початок. Камеральна перевірка проводиться автоматично протягом 30 днів після граничного строку подання декларації; документальна — якщо сума перевищує певні межі або від’ємне значення сформовано за рахунок періодів, які раніше не перевірялися. Окремо підкреслено, що ризикові контрагенти в ланцюгу постачання автоматично підвищують глибину перевірки.

Ризик

Для класичних бюджетних установ тема БВ ПДВ не масова, але для КНП, комунальних підприємств, окремих змішаних моделей фінансування та установ із ПДВ-операціями вона вже практична. Найбільший ризик — втратити контроль над статусом заяви в реєстрі, строками узгодження та підготовкою первинки до перевірки. Матеріал Клубу окремо наголошує на необхідності моніторити реєстр і враховувати, що навіть після узгодження виплата йде в хронологічному порядку через Казначейство.

Алгоритм дій

1. До подання БВ перевірити не лише декларацію, а й походження від’ємного значення.
2. Заздалегідь зібрати первинку по ризикових контрагентах і складних ланцюгах постачання.
3. Відстежувати статус заяви в електронних сервісах, а не чекати лише на результат перевірки.
4. Окремо контролювати дати, коли ДПС мала внести інформацію до реєстру.
5. Після узгодження планувати рух коштів реалістично, з урахуванням черговості виплат.

4. Неприбутковість: для бюджетної сфери це не статус “за замовчуванням”, а режим контролю

Проблема

У публікації Клубу від 06.04.2026 наголошено, що право не сплачувати податок на прибуток мають лише ті установи й організації, які відповідають критеріям статті 133 ПКУ та внесені до спеціального Реєстру. Серед категорій, які можуть претендувати на цей статус, прямо названо бюджетні установи. Матеріал також фіксує чотири базові умови: законна реєстрація, заборона розподілу доходів, правильний порядок передачі активів при ліквідації та обов’язкове внесення до Реєстру.

Ризик

Помилка тут зазвичай не в назві статусу, а в документах і поточних діях. Якщо установчі документи не відповідають вимогам, заява подана з помилками або фактичне використання коштів не відповідає правилам неприбутковості, це створює ризик втрати статусу або відмови у включенні до Реєстру. Клуб окремо зазначає, що у 2026 році для включення до Реєстру подається форма 1-РН і копії установчих документів, а податковий орган розглядає документи протягом трьох робочих днів.

Алгоритм дій

1. Перевірити, чи відповідає статут актуальним вимогам до неприбутковості.
2. Переконатися, що в документах немає формулювань, які допускають розподіл доходу всупереч ПКУ.
3. Звірити, чи правильно оформлено питання передачі активів у разі припинення діяльності.
4. Якщо йдеться про нову або реорганізовану установу — перевірити комплектність подання за формою 1-РН.
5. Не сприймати статус як “раз і назавжди”: його потрібно підтверджувати правильною документальною логікою.

Типові помилки тижня

• Вести військовий облік як формальність без регулярної звірки кадрових даних.
• Відкладати оцифрування трудових книжок, сподіваючись лише на можливу відстрочку.
• Подавати заяву на БВ ПДВ без підготовки до камеральної або документальної перевірки.
• Не відслідковувати рух заяви на відшкодування у реєстрі.
• Вважати неприбутковість автоматично гарантованою без перевірки статуту і реєстраційних документів.

Практичний чек-лист бухгалтера

Перевірка фактів

✓ перевірено наказ і відповідального за військовий облік
✓ звірено кадрові зміни за останній період
✓ сформовано перелік працівників із незавершеним оцифруванням трудових книжок

Аналіз планових документів

✓ перевірено, чи не створює статут ризику для неприбуткового статусу
✓ перевірено, чи є ПДВ-кейси, де потрібен окремий контроль БВ
✓ звірено внутрішні реєстри з даними електронних систем

Внесення змін

✓ виправлено кадрові розбіжності до появи спору
✓ оновлено пакет документів по неприбутковості
✓ підготовлено первинку по ПДВ-операціях із підвищеним ризиком

Документальна безпека

✓ призначено внутрішній строк для контролю військового обліку
✓ визначено відповідального за ЕТК
✓ зафіксовано порядок моніторингу заяв на БВ ПДВ

Контроль перед перевіркою

✓ проведено вибіркову звірку кадрових, зарплатних і реєстрових даних
✓ перевірено, чи немає “слабких місць” у статусі неприбутковості
✓ оцінено, які питання можуть стати предметом зовнішньої перевірки

Висновок

Тиждень 30.03–06.04.2026 показав одну важливу річ: бухгалтеру вже недостатньо просто здати документ або внести дані в систему. Ключовим стає стан після подання — як інформація підтверджується, звіряється, потрапляє в реєстр і витримує перевірку